Костел Св. Петра і Павла (кафедральний)

В ансамблі вдало поєднались риси архітектурних стилів: ренесансу, бароко, неоготики. Костел тринавовий, базилікальний з довгим пресбітерієм,трьома ренесансними каплицями та високим притвором. До західного фасаду прибудований мінарет з тесаних білокам’яних блоків,основою якого слугує каплиця 16 ст. Пізніше на верхівку мінарету встановлено дерев’яну скульптуру Діви Марії, котру в 1756р. замінено на іншу,зі сплаву міді й срібла. В 1842-1855 р.р. до південного фасаду прибудовано паперть в псевдоготичному стилі.

Засновниками першого дерев'яного костьолу, що був побудований близько 1370 р., були литовські князі Коріатовичі, що правили в той час Поділлям. А вже через 5 років на прохання польського короля Папа Римський Григорій XI засновує в Кам'янцю диецезию, і костьол стає кафедральним.

Будівлю кам'яного костьолу приписують єпископові Якову Бучацкому (1502-1517), людині релігійній й багатій. Костьол був побудований у романському стилі, мав три нефи. Вівтар був орієнтований на захід і перебував у тім місці, де зараз вхід. А в той час вхід у костьол був з боку Польського ринку.

У середині XVI століття єпископ Леонард Слончевський (1547 - 1562) пристроює каплицю Пресвятих Таїнств із півночі, а з південно-заходу каплицю Розради Пренепорочної Богородиці. До нашого часу на одному з контрфорсів збереглася кам'яна таблиця з гербом і буквами "L.S.Е. З" ( Леонард Слончевский єпископ Камянецький), по сторонах дата 1561 імовірно, це рік освячення каплиці.

Єпископ Павло Волуцький (1591-1607) побудував кам'яний будинок єпископа. В 1616 році пожежа сильно зашкодила костьол, але через 5 років у ньому вже відбулося врочисте богослужіння із приводу перемоги над турками під Хотином. Єпископ Павло Пясецкий (1627- 1640) побудував каплицю Непорочного Зачаття Богородиці. В 1644 р. єпископ Михайло Дзялинський прибудував зі східної сторони презбитеріум, перенесучи туди Головний Вівтар. Презбитеріум побудований у готичному стилі. У той же час із боку Польського ринку, за вівтарем установлюється "Сад Гефсиманский". У період турецького панування (1672-1699) єпископи перебували за межами Поділля, і тут майже не було католиків. Кафедральний костьол став головною мусульманською мечеттю. Із західної сторони пристроюється мінарет висотою 36,5 м, основою якого стала каплиця XVI століття у вигляді куба, закладене каменями, а зверху встановлена двадцатиметрова вежа з 145 кам'яними щаблями. Все оздоблення костьолу було знищено, вивезене за місто кістки християн, які були поховані на цвинтарі костьолу. Після повернення Подолии до складу Польського королівства, єпископ Ян Гнинский переосвячує мечеть у костьол. Про цю подію свідчать дві пам'ятні плити на пілонах у центральному нефі.

У середині XVIII століття єпископ Микола Дембовский (1740-1757) і архітектор Ян де Вітте проводять капітальний ремонт: споруджується новий вівтар, установлюються крісла каноніків, амвон прикрашається скульптурами Євангелістів. Головний фасад прикрашається пілястрами, капітелями, скульптурами. Гармонія й цілісність фасаду доповнюється гербом єпископа Н. Дембовского й пам'ятною плитою, текст на якій говорить: "З волі Добродії шляхетному Миколі з Гори Дубової Дембовскому єпископові Камянецькому обновникові святині від вдячної капітули ця плита встановлена в 1754 р. " Ремонт мінарету й установка мідної статуї Богородиці висотою 3,5 м також заслуга Миколи Дембовского. Статуя була виготовлена в Гданьске й установлена 10 травня 1756 року під дзвін і стрілянину гармат у замку. Богородиця коштує на земній кулі й півмісяці, благословляючи місто й край. Навколо голови ореол з 12 зірок. На згадку про цю подію в нижній частині мінарету був вибитий напис: "Богородиця, Непорочна Діва, Покровителька міста. Фігура встановлена при Миколі герба Елита Дембовском, єпископі Кам'янець - Подільському, абаті Хутр[ецком], кавалері ордена Білого Орла в 1756 р. " Указом від 6 вересня 1795 . без узгодження з Апостольською Столицею імператриця Катерина II ліквідувала диецезию. Але вже в 1798 році, після угоди імператора Павла I з Папою Римським Пием VI, дієцезія була відновлена. У червні 1820 року блискавка вдарила в мінарет, виникла пожежа, що швидко був погашений.

9 квітня 1823 року під час урагану фігура нахилилася в східному напрямку, виникла погроза падіння Богослужіння тимчасово було перенесено в Домініканський костьол. Ремонтні роботи були проведені під керівництвом ксьондза Учти. І 25 липня 1823 року була відправлена перша служба Божа.

З 1853 по 1860 р. у костьолі проводився капітальний ремонт. У цей час були обновлені вівтарі, установлений орган австрійської фірми "Карл Хессе", у презбітріумі вставлені вікна з кольоровими стеклами. Каплиця Непорочного Зачаття Богородиці була розписана темперним живописом італійським майстром Джовані Сампіні. У ніч із 29 на 30 червня 1862 р. пожежа знищила весь дах костьолу. На поновлення святині люди жертвували останні гроші, персні, намиста. Надавали допомогу й представників інших конфесій. І вже 7 грудня 1862 р. єпископ Антоній Фіалковський відправляв урочисте богослужіння в костьолі. Указом імператора Олександра II від 5 липня 1866 р. Кам’янецка діецезія була ліквідована й приєднана до Луцько-Житомирського. Єпископ А. Фіалковский залишив місто. Костьол став парафіяльним.

В 1918 р. Папа Римський Бенедикт XV відновив Кам'янець - Подільську дієцезію, а єпископом призначив пробоща (настоятеля) ксьондза Петра Маньковского. Через два роки більшовики ліквідували дієцезію. Костьол стає парафіяльним, а в 1936 році був закритий. В 1941-1946 р. костьол був діючим. В 1946 р. його закривають, мотивуючи тим, що до XVII століття тут було православна церква.

З 1946 р. по 1990 р. у костьолі розміщався відділ атеїзму історичного музею. 29 червня 1990 р. на прохання віруючий костьол був повернутий римо-католической громаді. 16 січня 1991 р. Папа Римський Іоанн-Павло II призначив ксьондза Яна Ольшанского єпископом Кам’янецким і тим відновив дієцезію. 10 червня 1995 року в Кафедральному костьолі був освячений на єпископа-помічника ксьондз Станіслав Падевський.

До комплексу споруд Кафедрального костелу св.ап.Петра і Павла входять : Кафедральний костел св.ап. Петра і Павла з каплицями – Святих таїнств, Непорочного зачаття Діви Марії, Утішення Діви Марії; дзвіниця, тріумфальні ворота, Турецький мінарет, будинок подільського єпископа.