Храм Олександра Невського

Необхідність збудувати православний храм на Новому плані виникла давно. З відкриттям 1874 року Новопланівського мосту ще активніше стала розбудовуватися ця частина міста, з кожним роком збільшувалася кількість кам'янчан, що тут мешкали.

Чистота повітря та можливість користуватися джерельною водою вабили кам'янчан на нові землі.

Для храму було вибрано земляний пагорб найвищу точку Нового плану. Вибране місце не обмежувало задум архітекторів земельною площею.

Будівництво задуманого храму було неможливим у щільно забудованому Старому місті.

У серпні 1875 року в місті для збору коштів на будівництво церкви в ім'я св. князя Олександра Невського було засновано Олександро-Невське опікунство, головою якого став Моісей Доронович. Членами опікунства були священики, архітектори, купці, судді, викладачі семінарії. Вони зобов'язу­валися жертвувати і збирати через підписку певну суму грошей, а також клопотати перед урядом про дозвіл відкрити особливу підписку для збору коштів по всьому Південно-Західному краю. За 15 років роботи опікунство зібрало значну суму-близько 60 тис. крб. Щороку в «Єпархіальних відомостях» друкувався звіт (про зібрану суму та прізвища осіб, які по­жертвували гроші.

Проект храму, складений інженерами М.І.Балогом і І.П. Калашниковим, після розгляду і схвалення в технічному будівельному комітеті, було за­тверджено міністерством внутрішніх справ 19 травня 1891 року.

2 травня 1891 року єпископ Подільський і Брацлавський урочисто освятив закладку храму. За кілька років було зведено каркас величної церкви. Однак зібрані опікунствам кошти скінчились, і будівництво зупи­нилось. Щоб завершити будівництво та оформити інтер'єр, грошей уже не було. Тоді члени опікунства звернулися до Св.Синоду з проханням виділити необхідну суму. Незабаром місто отримало 29 тис. крб. На ці гроші було закінчено будівництво, зроблено роз­ис храму та придбано церковне на­чиння.

24 листопада 1897 року новозбудований храм було освячено. В тор­жествах узяли участь губернські та міські власті, представники духовенства, військ, делегації всіх установ та станів Поділля. Освята храму розпочалась о 9-ій годині. По шляху слідування хресного ходу шпалерами було розставлено війська місцевого гарнізону, а також вихованців місцевих навчальних закладів. Новий храм вразив присутніх вишуканістю інтер'єру. Двоярусний іконостас робо­ти московського майстра Ахапкіна блищав золотом. Золотом і сріблом блищало нове начиння. Особливо вирізнялися витонченістю і цінністю свячений посуд, хрест і євангеліє, подаровані храму імператрицею Олександрою Федорівною. Прекрасний розпис стін церкви, гарна узориста підлога, середина якої вистелена до­рогим, художньо вишитим величезним килимом (дар місцево" жіночої гімназії), теплота приміщення, опаленого паром, все це при благозвучному архієрейському служінні, справляло на присутніх незабутні враження.

По закінченні освяти храму було проголошено многоліття імператорові, імператриці, спадкоємцеві престолу і всьому царському дому. При гар­монійному передзвоні послідував салют у 31 постріл кінної батареї.

Збудована у суто візантійському стилі, розташована на височині Нового плану, Олександро-Невська церква величаво підносилася над іншими храмовими спорудами і виразно свідчила про торжество східного православ'я на подільській землі.

Новоосвячений храм мав велику головну баню і чотири напівбані з боків, над західним входом була невелика дзвіниця. Довжина і висота будівлі була однаковою-близько 40 м.

Головний престол нової церкви було освячено в ім'я святого Олексан­дра Невського (покровителя царів Олександра І, Олександра II, Олександра III). Один з бокових престолів висвятили в ім'я святої Великомуче­ниці Катерини (в честь Катерини II, при царюванні якої було приєднано Поділля до Росії), інший боковий пре­стол висвятили в ім'я святого Миколи Чудотворця (в честь Імператора Миколи II, при царюванні якого збудова­но храм).

Олександро-Невська церква була І парафіяльною. її парафію складав Новий план, а також поселення, розміщені на схід від Кам'янця. Всього прихожан на початок XX ст. було 1225 чоловік, переважно міщани, чиновники, селяни.

Штат церкви складався з двох свя­щеників, диякона та двох псаломників. При церкві діяло Олександро-Невське братство. 30 грудня 1899 року при братстві відкрилася бібліотека-читальня, яка мала дати парафіянам мож­ливість збиратися в часи дозвілля в теплому приміщенні для поповнення своїх знань релігійно-моральними та життєво-корисними відомостями. Парафіяни безкоштовно користувалися книгами, журналами і газетами.

Отже, новостворений храм був пам'ятником православ'я, приуроче­ним 100-річчю приєднання Поділля до Росії.

Андрій ЗАДОРОЖНЮК