Поляки в Кам'янці-Подільському

Від часів польського панування в місті залишилися численні споруди. На площі Польський ринок, (інші назва – площа Центральна або Ринкова) розташований уже згаданий “Польський магістрат”. Поява міської ратуші припадає на середину або на другу половину XIV століття. Муровану двоповерхову будівлю магістрату було споруджено в 30–40-і рр. ХVI ст., а в 1754 р. перебудовано. Вона становить цікавий приклад різностильових нашарувань на первісній готичній споруді. Кам'янецька ратуша є найстарішою з тих, що збереглися на Україні.

В центральній частині Старого Міста височить монументальна споруда Катедрального костелу Св. Апостолів Петра та Павла (XVI–XVIII ст.ст.) – центру латинської дiєцезiї (римо-католицького єпископства), каміння якого були свідками багатьох подій. Спочатку (XIV–XV ст.ст.) костел був дерев’яним. Будівництво кам'яного пов'язують з біскупом Якубом Бучацьким (1502–1517), котрий був людиною набожною та заможною, виділяв кошти на укріплення Кам'янецького замку. Спочатку костел був у романському стилі, відрізнявся простотою форм та мав три нави. В той час вівтар був орієнтований на захід i знаходився там, де зараз вхід до костелу. В середині XVI ст. біскуп Леонард Слоньчевський (1547–1562) прибудовує до головного корпусу з півночі каплицю Пресвятих Таємниць та з південного заходу каплицю Потішання Пренепорочної Богородицi. До цього часу на одному з контрфорсів цієї каплиці збереглася тесана з каменю таблиця з гербом Л.Слоньчевського та літерами "L.S.Е.С." (Леонард Слоньчевський єпископ Кам'янецький) та датою 1561, яка є, можливо, датою освячення каплиці. Біскуп Павєл Волуцький (1591–1607) залишив після себе кам'яний будинок біскупа, розташований навпроти катедри В 1616 р. пожежа сильно пошкодила костел, але його перебудували в стилі ренесансу, і вже за 5 років тут відбулося урочисте богослужіння з нагоди перемоги над турками під Хотином. Біскуп Павєл П'ясецький (1627–1640) побудував каплицю Непорочного Зачаття Богородицi В 1644 р. біскуп Міхал Дзялинський переносить головний вівтар на схід, прибудовує зі східної сторони до костелу презбiтерiум (місце для вівтаря та духовенства) у готичному стилі: гостроверховi аркові перекриття стелі, аркбутани, стрілчасті віконні пройми, прикрашені кольоровим склом. У той самий час з вулиці за головним вівтарем розміщується "Сад Гетсиманський".

У період турецького панування (1672–1699) катедра була перетворена в головну мусульманську мечеть. Після повернення Поділля до складу Польського королівства біскуп Ян Гнiнський знову пересвятив мечеть на костел. Про цю подію свідчать дві пам'ятні плити на пілонах по обидва боки центральної нави. В середині XVIII ст. біскуп Миколай Дембовський (гербу Єлiта, абат Меховецький, кавалер ордену Білого Орла) (1740–1757) провів капітальний ремонт в костелі в стилі бароко, встановив новий головний вівтар, крісла каноніків, амвон було прикрашено постатями чотирьох євангелістів. Головний фасад прикрасився пiлястрами, капітелями, скульптурними зображеннями. На фасаді було встановлено герб біскупа М.Дембовського i пам'ятну плиту з написом: "З волі Божої шляхетному Миколаю з Гури Дембової Дембовському, біскупу Кам'янецькому, поновителю святині від вдячної капітули ця плита встановлена в 1754 р." Біскуп Дембовський також реставрував встановлений ще турками мінарет і прикрасив його мідною постаттю Богородицi висотою 3,5 м. Її було виготовлено в Гданську та встановлено 10 травня 1756 р. при дзвонах та стрільбі з гармат у замку. Богородиця стоїть на земній кулі та півмісяці й благословляє місто i край. Навколо голови в неї ореол з 12 зірок. В пам'ять про цю подію у долішній частині мінарету було вибито напис: "Богородиця Непорочна Пані Покровителька міста". 9 квітня 1823 р. внаслідок буревію постать Богородиці, встановлена на мінареті, нахилилася до сходу. Виникла загроза її падіння, тому Службу Божу тимчасово перенесли до Домініканського костелу Керував ліквідацією пошкодження ксьондз Шимон Учта. Вже 25 липня 1823 р. богослужіння в Катедрi було поновлене.

З 1853 по 1860 р. в костелі проводився капітальний ремонт під час якого були поновлено вівтарі, встановлено орган австрійської фірми "Карл Гессе", у презбiтерiумi викладено кольорове скло. Каплиця Непорочного Зачаття Богородицi отримала нові шати, стіни та стеля були розмальовані темперною фарбою італійським маляром Джованнi Сампiнi. У 1862 р. в ніч з 29 на 30 червня весь дах костелу знищила пожежа. На відбудову святині парафіяни офірували останні копійки, каблучки, намиста. Були навіть пожертви від представників інших конфесій. Все це сприяли тому, що вже 7 грудня 1862 р. біскуп Антонiй Фiалковський відправив урочисте богослужіння в костелі.

У Кам’янці-Подільському зберігаються й інші пам’ятки польської культової архітектури:

1) костел святого Миколая домініканського монастиря – з келіями (XIV–XVIII) (вул. Домiнiканська, 1а) Сучасний вигляд костелу склався в XVI–XVIII ст.ст. У 1596, 1618 та 1628 рр. до нього прибудували ряд каплиць. У 1737–1755 рр. проведено велику реконструкцію комплексу під керівництвом архітектора Яна де Вітте, зокрема, дзвіницю перебудували в стилі бароко. Келії монастиря збудовані в 1596 р. Будівництво продовжили після 1616 р. В 1737–1755 рр. провели велику реконструкцію з добудовою другого поверху.

2) Костел монастиря францисканів (початок XVII– XVIII) (вул. Францисканська, 8) Монастир було засновано в XIV ст. Костел збудовано в 1617–1672 рр., добудовувався в 1692–1717 і в 1692–1717 рр. В 1835 здійснено переробку інтер’єру та частково екстер’єру за проектом архітектора С.Учти.

3) Михайлівський костел монастиря Домініканок з келіями (1750 р.) (вул.Францисканська, 10) Костел і келії збудовані у стилі бароко на місці костелу (1713–1721) та келій (1710–1712), які згоріли на початку 1750-х рр. В 1906 р. костел переробили на церкву, тоді з фронтону головного фасаду зняли скульптуру) Костел монастиря тринітаріїв з дзвіницею (1750–1765) (Старобульварний узвiз) Збудований у стилі бароко; інтер’єр прикрашено темперним живописом пензля Й.Прагтля (середина XVIII ст.).

Важливим свідком історії польської громади Кам’янця є будинок подільського римо-католицького єпископа, розташований в центральній частині Старого міста, навпроти фасаду костелу св. Петра та Павла (вул. Францiсканська, 2). Був споруджений у 1627 році єпископом П.Пясецьким як палац. У ХVII–ХVIII ст.ст. тут мешкали подільські єпископи, які періодично відводили окремі приміщення під початкові польські школи. В 1793 р. будинок був конфіскований російським губернатором. У 1797–1831 рр. тут знову діяло повітове 5-класне училище (польське), підпорядковане Віленському університету. У зв’язку з польським повстанням 1830–1831 рр. училище (як і сам університет) було закрите. До 1918 р. тут містилися російські середні навчальні заклади, у 1930-х рр. – Будинок піонерів, після війни будинок суттєво перепланували і розмістили в ньому металоштамповочний завод. Зі середини 1980-х рр. тут містився районний відділ народної освіти. З 1991 р. будинок повернуто Кам’янець-Подільській римо-католицькій дієцезії, в ньому було проведено реставраційні роботи.