Євреї на Поділлі

3 давніх-давен історія єврейського народу пов'язана з Поділлям. І хоча XX століття було, мабуть, найбільш немилосердним до євреїв в Україні, ні війна, ні жорстокі погроми, ні міграційні процеси не змогли розірвати багатовікових зв'язків українського та єврейського народів. Століття, прожиті нашими народами пліч-о-пліч, залишилися в історичних хроніках та документах, пам'ятках архітектури, географічних назвах та народних переказах.

Не завжди міська влада була лояльною до євреїв. Саме такий характер має і перша згадка про них у Кам'янці: 1447 р. кам'янецький староста видав розпорядження, згідно з яким кожний єврей під загрозою тюремного ув'язнення не мав права проживати в місті довше, ніж три дні. Подібні накази з'являлись і в королівській редакції, і у вигляді рішень сейму протягом XVI-XVII ст., і в значній мірі є підтвердженням того, що, не дивлячись на заборони, євреї не лише мешкали в місті, але й мали тут власні будинки та іншу нерухомість. Що ж стосується передмість, то тут вони жили з давніх-давен і на законних підставах. Як і в більшості європейських міст, євреї традиційно засновували свої поселення біля замку: це Підзамче, Карвасари, Татариски. Тут же, за замком, розташоване єврейське кладовище, на якому збереглися поховання з надгробками XVI-XVIII ст. із фрагментами надписів.

За часів турецького володіння (1672-1699 p.p.) єврейське населення Кам'янця, використовуючи пільги від султана, значно збільшилось. Незважаючи на нові заборони (королівським наказом 1750 р. приписувалось навіть зруйнувати синагогу і відібрати в євреїв будинки), до кінця XVIII ст. у місті сформувалася чисельна єврейська громада. В той час Кам'янець як центр Поділля відігравав важливу роль не лише в господарчому, а й релігійному житті євреїв. Саме тут, біля міської ратуші, 1757 р. відбувся диспут між талмудистами і франкистами, який закінчився перемогою останніх. За рішенням суддів, тисячі екземплярів Талмуда були публічно спалені на Польському ринку.

Кам'янець-Подільський - єврейські будинки

Протягом XIX ст. євреї поступово заселили більшу частину Старого міста. Єврейські будинки прикрашалися різноманітним декором, надписами. Ринок у центрі міста фактично став єврейським базаром. У топоніміці міста з'явилися характерні назви: провулки Левінзона і Бронштейна, магазини Клеймана, Ванбойма, Ванштейна, один з боків майдану отримав назву Біржа. В місті існувало 2 синагоги і 21 молитовний будинок, 2 приватні чоловічі і 2 приватні жіночі школи. Представники громади - адвокати, лікарі, вчителі - складали суттєву частину єврейської інтелігенції.

Історія зберегла ім'я кам'янецького рабина Мордихая Зеєв ОРИНШТЕЙНА, відомого вченого і кабаліста (1775 р. він був призначений рабином всієї Галичини). Серед учнів чоловічої гімназії значний відсоток складала єврейська молодь. 1857 р. в Кам'янці-Подільському народився барон ГІНЦБУРГ - відомий вчений-сходознавець.

На початку XX ст. багато представників єврейської інтелігенції опинилися у вирі революційних подій. Роки громадянської війни принесли в край розорення, єврейські погроми і пограбування.

Єврейська синагога

Найтрагічнішою сторінкою в історії євреїв Кам'янця стала Друга Світова війна. Для 80 тис. євреїв зі Східної Європи це був Голокост. Кам'янецькою комісією з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників виявлено сім місць масового поховання євреїв, у тому числі одна могила з тілами 500 дітей.

Серед єврейських пам'яток міста особливе місце займає синагога, що розташована на крутому схилі на південь від Гончарної башти. Синагога побудована в XIX ст., можливо, на місці більш ранньої, в стилі еклектики. Це був зал для зборів місцевої єврейської громади, місце для навчання й проповідей і, нарешті, дім молитви і обговорення релігійного закону. В роки війни пам'ятка була в значній мірі зруйнована, нині використовується під ресторан. В цій же частині міста знаходилися ще одна синагога і єврейська баня біля річки.

Завідувачка науково-дослідного відділу НІАЗу Ганна Ківільша

Олег Будзей Подолянин 31.09.2001р.