Вірменська версія про 1062 рік

У пошуках віку Кам'янця-Подільського ми зафіксували важливу точку, до якої дійшли в ході аналізу найрізноманітніших джерел. Це 7 січня (за старим стилем) 1374 р., коли литовські князі Юрій та Олександр Коріатовичі видали надзвичайно важливу для Камянця грамоту. Вона засвідчила, що є на світі таке місто, як Кам'янець, повідала чимало цінного про організацію тодішнього життя у ньому. Отже, з абсолютною достовірністю ми можемо сказати, що сьогодні Кам'янцю-Подільському не менше ніж 635 років. Проте не раз робилися потужні спроби поглибити історію камянця та відповісти на запитання: а що було до 1374 року? Одну з таких спроб ми тепер і розглянемо. Це вірменська версія про 1062 рік.

ПЕРЕМОЖНА ХОДА 1062 РОКУ

Дата «1062 рік» як дата найдавнішої згадки про Кам'янець-Подільський набула офіційного статусу 1961 р. в статті «Кам'янець-Подільський», уміщеній у шостому томі першого видання «Української радянської енциклопедії» (головний редактор енциклопедії - уродженець Кам'янця-Подільського Микола БАЖАН; том підписано до друку 16 вересня 1961 p.; ім'я автора статті не вказано). На початку статті сказано: «Кам'янець-Подільський - одне із стародавніх міст Української PCP. Вперше згадується 1062 p. у вірменських літописах».

Цю дату зміцнив своїм авторитетом відомий дослідник давньоруських міст, академік АН СРСР Михайло ТИХОМИРОВ, який у жовтні 1962 р. відвідав Кам'янець. 25 жовтня у місцевій газеті «Прапор Жовтня» з'явилася його стаття «Про початок Кам'янця-Подільського» (це була записана журналістом Юхимом АЛЬПЕРІНИМ скорочена стенограма виступу академіка в Ка-м'янець-Подільському педінституті на ювілейній науковій конференції, присвяченій 900-річчю міста). Михайло Миколайович, зокрема,зазначив:

«Як відомо, вірменські вчені виявили одну старовинну грамоту і, посилаючись на неї, довели, що 1062 р. Кам'янець існував. Цей документ нещодавно піддав сумніву (на мій погляд, неправильно) львівський дослідник Ярослав ДАШКЕВИЧ (академік мав на увазі статтю ДАШКЕВИЧА «Грамота Федора Дмитровича 1062 року», вміщену в №4 за 1962 рік «Нау-ково-інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР». -Прим. ред.). Він доводить, що цю грамоту підроблено, переконливих же аргументів не наводить. З тлумачень цього дос-лідника виходить, ніби для ствердження існування Кам'ян-ця в ХІ-ХІІ ст. мусить бути грамота, а раз такої ніде нема, то й міста не існувало. Я повинен сказати, що все життя вивчаю різні грамоти та літописи (а мені вже близько 70 років), але переконано можу заявити, що до нас не дійшла з XI чи XII ст. жодна грамота з історії міст... У XVII ст. наукової палеографії не було, тож зробити фіктивну грамоту часів Київської Русі було неможливо. Як же могли це зробити вірмени? Висновок ДАШКЕВИЧА легковажний, тенденційний, не підкріплений будь-якими доказами, а значить, нічого спільного з науковим дослідженням не має. Разом із тим зазначу, що, наскільки мені відомо, вірменські літописи дуже сумлінні та максимально вірогідні. Отже, не вивчивши питання (як це зробив ДАШКЕВИЧ), не можна робити такі висновки та, принаймні, заперечувати справжність такої грамоти. Таким чином, Кам'янець-Подільський має право цього року відзначати своє 900-річчя».

23 грудня 1962 р. в міському Будинку культури відбулася ювілейна сесія Кам'янець-Подільської міської ради разом із представниками громадських організацій, присвячена 900-річчю міста. Наступного року з'явилися відповідні публікації в солідних наукових часописах: у Києві - в «Українському історичному журналі» (Попов Л.К., Хотюн Г.М. «До історії Кам'янця-Подільського») та в «Науково-інформаційному бюлетені Архівного управління УРСР» (Кириченко І. «Кам'янцю-Подільському 900 років»), у Москві - в журналі «Вопросы истории» (Рости-кус Р.П. «900-летие города Каменца-Подольского»). 1965 р. дату «1062 рік» було зафіксовано в путівнику «Кам'янець-Подільський» (упорядники Юхим БЕЙДЕР, Іван ГАРНАГА та ін.), виданому у Львові, та в шостому томі «Советской исторической энциклопедии» (автор статті - Григорій ХОТЮН). 1967 р. цю дату повторив «Український радянський енциклопедичний словник».

КОНТРУДАР ЯРОСЛАВА ДАШКЕВИЧА

Дата «1062 рік» обґрунтовувалася як згадка у докладніше не визначених «вірменських літописах». Проте, як зазначив український історик Ярослав ДАШКЕВИЧ, «необхідно з усією категоричністю заявити, що немає жодного вірменського літопису чи будь-якого іншого вірменського письмового джерела або також невірменського джерела, яке б стосувалося історії вірменських колоній в Україні, в яких згадувався би 1062 рік як дата приходу вірменських поселенців до Кам'янця-Подільського».

Скрупульозно вивчивши архівні документи ХІ-ХУІ ст., Ярослав ДАШКЕВИЧ довів, що 1062 рік як найдавніша писемна згадка про Кам'янець - це наслідок сфальсифікованої львівськими вірменами у XVI ст. грамоти на їхні права щодо самоврядування та торгівлі. З'ясувалося, що ця грамота виникла в середовищі львівських вірмен у другій половині XVI ст. Саме тоді католицька та вірменська громади Львова вели гостру боротьбу за низку привілеїв. Представники польського патриціату, намагаючись обмежити торгівлю вірмен, стверджували, що вірмен не можна вважати рівноправними мешканцями Львова, оскільки вони досить пізно прибули до міста. Вірмени ж доводили, що вони є давніми жителями Львова та Русі. Внаслідок цього виникла сфальсифікована вірменами грамота, на основі якої суд виніс ухвалу на користь вірмен. 21 жовтня 1641 р. у Варшаві цю грамоту в латинському перекладі було вписано до книг Коронної метрики (повна назва -Метрика Королівства Польського; вона містить документи від початку XV ст. да 1795 р.) з довільною датою - 1062 р., чим формально стверджувалася її лоптптпніг.тк

Повний текст грамоти у перекладі з єдиного відомого латинського тексту 1641 р. звучить так: «Ось від великого князя Федора Дмитровича косогацьким вірменам. Ті, які схочуть сюди прийти і прийдуть мені на допомогу, і я дам вам волю на три роки, а коли будете підомною, хто де захоче, там вільно поселиться».

Як зазначає Ярослав ДАШКЕВИЧ, «у тексті грамоти (вже навіть цілком незалежно від того, чи вважати її фальсифікатом, чи автентичною грамотою) немає жодної згадки про Кам'янець-Подільський, ні про будь-яке інше українське місто». Крім того, не вдалося ідентифікувати князя Федора Дмитровича, від імені якого видано грамоту, із жодною реальною особою в історії Русі. Контраргументи вірменського історика Вардгеса МІКАЄЛЯНА, викладені в книзі «Історія вірменської колонії в Криму» (Єреван, 1964) та в статті «До питання про грамоту князя Федора Дмитровича» в «Археологічному щорічнику за 1964 рік» (Москва, 1965), не зуміли пояснити, ким був легендарний князь Федір Дмитрович, а також захистити датування грамоти XI століттям.

БЖШКЯНЦ подорожував по вірменських колоніях України та Молдавії. Враження від цієї поїздки він виклав у книзі «Подорож до Польщі й до інших країн, у яких мешкають вірмени, що походять від мешканців давнього міста Ані», що побачила світ 1830 р. у Венеції (вірменською мовою). Описуючи в окремому розділі своє перебування в Кам'янці-Подільському, БЖШКЯНЦ подав у ньому параграф «Кам'янецькі анійці», який починався словами: «Року Божого 1062 Теодор запросив анійців замешкати в Подільській землі, в столиці Кам'янці, де вони, поселившись і розмножившись, стали основним населенням міста». Як зазначає ДАШКЕВИЧ, «безпідставна гіпотеза БЖШКЯНЦА, яка чомусь не стала об'єктом наукової перевірки в наш час, була підхоплена окремими авторами та внесла зайву плутатину в питання про найдавнішу письмову згадку в історичних джерелах про Кам'янець-Подільський».

КНЯЗЬ ФЕДІР ЗНАЙШОВСЯ?

Доктор історичних наук Леонтій В0ЙТ0ВИЧ в історико-генеалогічному дослідженні «Князівські династії Східної Європи (кінець IX - початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль» (Львів, 2000) спробував ідентифікувати князя Федора Дмитровича та пояснити, звідки взявся 1062 рік:

«У XIX ст. архімандрит вірмено-католицької церкви Мінас МЕДІЧІ (БЖШКЯНЦ) віднайшов латинську копію грамоти, датованої 1062 р., зроблену 1641 р. У суперечці МІКАЄЛЯНА з ДАШ-КЕВИЧЕМ стосовно датування грамоти, безперечно, має рацію останній. Грамота не могла бути видана в XI ст., коли не існувало князя Федора Дмитровича. У XIV ст. в Солхаті (Судаку) існувала значна вірменська колонія («косохатським вірменам» ДАШ-КЕВИЧ пропонує читати як «косолхатським вірменам», що не викликає заперечень). При датуванні грамоти за вірменським григоріанським календарем (1062 рік приблизно відповідає 1362 рокові) у латинській копії можна було легко допустити помилку. Князь Федір Дмитрович міг бути сином подільського князя Дмитра, який залишився на Поділлі після відступу батька з ординцями по поразці на Синіх Водах і послав у Крим свій заклик по допомогу перед загрозою наступу Коріатовичів».

Як вважає Леонтій В0ЙТ0ВИЧ, батько Федора Дмитровича був руським князем, нащадком болохівських князів, які вціліли під ординським протекторатом на Поділлі.

ДОЛЯ ГІПОТЕЗИ

«Радянська енциклопедія історії України», другий том якої вийшов 1970 р., відмовилася від дати «1062 рік». У статті «Кам'янець-Подільський», автором якої є архівіст Іван ГАРНАГА, зазначено, що Кам'янець «виник у кінці XI - на початку XII століття».

1971 p. цю версію підтримала «Історія міст і сіл Української PCP» у томі про Хмельницьку область. У статті «Кам'янець-Подільський» сказано: «Археологічні дані стверджують давньоруське походження Кам'янця. Грунтуючись на цих даних, історики прийшли до висновку, що на рубежі XI-XII ст. поселення та городище перетворилися у феодальне місто». Згодом про народження цього висновку розповів Іван ГАРНАГА:

«На одному із засідань робочої групи з підготовки історичного нарису про Кам'янець-Подільський (цей нарис увійшов у книгу «Історія міст і сіл Української PCP. Хмельницька область») обговорювалося питання про час трансформації давнього града (городища) в місто. У засіданні брали участь професор Леонід КОВАЛЕНКО, доцент Іон ВИНОКУР, працівник сільськогосподарського інституту Василь ЛАНЕВСЬКИЙ та автор цих рядків. Група підтримала автора монографії про племена черняхівської культури (II-V ст.) Іона ВИНОКУРА та фахівця в галузі української історіографії Леоніда КОВАЛЕНКА, які внесли пропозицію: зважаючи, що немає літописної згадки про Кам'янець за період Київської Русі, дату заснування міста визначити за пам'ятками матеріальної культури. Оскільки наявні археологічні пам'ятки фіксують бурхливий розвиток у Кам'янці ремесел і торгівлі за часів внука Ярослава Мудрого Ростислава та його нащадків, датувати перетворення укріпленого поселення сільського типу (града) в місто рубежем ХІ-ХІ І століть. Пропозицію робочої групи прийняла обласна та республіканська редколегія «Історії міст і сіл УРСР». Та частина історичного нарису про Кам'янець, у якій йде мова про заснування міста, після виходу у світ тому нашої області стала еталоном для цілого покоління дослідників і шанувальників історичного минулого».

Взазану Іваном ГАРНАГОЮ концепцію було зафіксовано вже 1968 р. в історико-архітектурному нарисі «Кам'янець-Подільський», що побачив світ у київському видавництві «Будівельник». У першому розділі «Сторінки будівельної історії» (автори - Іон ВИНОКУР, Григорій ХОТЮН, Євгенія ПЛАМЕНИЦЬКА) чітко зазначено: «Очевидно, на базі „гнізд" слов'янських поселень ІХ-Х ст. у процесі дальшого історичного розвитку десь у ХІ-ХІІ ст. і виникає феодальне місто з виразним відокремленням ремесла від землеробства, з розвиненою торгівлею». Проте вже через два абзаци читаємо: «У середньовічних вірменських пам'ятних записах збереглися свідчення про те, що 1062 року один із київських князів надіслав грамоту і запросив 20 тисяч вірмен із міста Ані на Русь для спільної війни проти половців. Вірмени оселилися в Києві, у Кам'янці-Подільському, а пізніше - по всій Руській землі. Вони займалися ремеслом і торгівлею, створили в місті окрему вірменську громаду». Проігноровано дату «1062 рік» у другому виданні путівника «Кам'янець-Подільський» (Львів, 1970; серед авторів - Юхим БЕЙДЕР, Іван ГАРНАГА, Григорій ХОТЮН).

На відміну від перших, другі видання «Української радянської енциклопедії» (1979) та «Українського радянського енциклопедичного словника» (1987) зафіксували відповідно такі висновки про Кам'янець-Подільський: «Виник у кінці XI - на початку XII століття» та «Кам'янець-Подільський засновано наприкінці XI на початку XII століття». Проте деякі українські енциклопедії досі вказують 1062 рік як першу згадку про Кам'янець-Подільський. Серед них «Географічна енциклопедія України» (1990), «Універсальний словник-енциклопедія» (2006).

І зовсім парадоксально виглядає «історична дата утворення» міста на офіційному веб-сайті Верховної Ради України - 1041 рік. Джерел, звідки взято цю дату, на сайті не вказано. Виявити ж в історичній літературі дані про 1041 рік із прив'язкою до Кам'янця-Подільського не вдалося.

«ПОДОЛЯНИНІ» 19.06.2009р., Олег Будзей

Інші гіпотези заснування Кам'янця-Подільського -
читати
Про вірменські хачкари в Кам'янці-Подільському

нагору