Рицарі
Головна / Історія Кам'янця-Подільського

Водоспади в Кам'янці-Подільському. Навколо Старого міста.

Що спливає в уяві, коли згадуєш наше місто? Замок, глибокий каньйон, золота статуя на мінареті, площа в центрі міста з годинником… Кому можливо згадається «чортове колесо», скульптури оленів, що бережуть легенду про засновників міста… Багато чого спадає у згадках, але багатьом, мабуть, пригадається і водоспад під оленем. Стікаючи поріжком з озера в парку, потічок перетворюється на дивовижної краси водоспад, над яким велично стоїть уже згаданий символ міста – олень. Це, безумовно, найвідоміший скельний водоспад Кам’янця, але мабуть усі помічали, що з наших скель подекуди сочаться ще й інші потоки води. Хтось скаже, що більшість з них стічні води? Можливо в деякій мірі це має місце, але в нашій багатій водними ресурсами парковій зоні безліч і природних джерел.

ВИРУШАЄМО РАХУВАТИ

Скільки водоспадів у петлі каньйону в межах Cтарого міста було досліджено цієї зими, яка виявилась досить сприятливою для виявлення саме природних джерел, адже досить суха погода різко змінилась грудневим морозом і в цих умовах лише водотоки, що мали постійне живлення, залишили відбиток на скелях у вигляді білих замерзлих каскадів бурульок. А постійне живлення мали лише природні джерела, або ж якщо і стоки, то також регулярно діючі.

Отож, усе було для того, щоб скласти перелік водоспадів. Вирішено обійти скелі старого міста, на яких існуючі водоспади говорили самі за себе своїми замерзлими тілами. Залишалось лише систематизувати і порахувати їх. Для створення чіткої структури будемо рухатись за течією річки від Турецького мосту з півночі до цього ж мосту з півдня, таким чином зробивши петлю навколо Старого міста і пронумерувавши водоспади, що траплялись на шляху по високому лівому березі річки і видимі безпосередньо з півострова.

ВОДОСПАДИ ЛІВОГО БЕРЕГА СМОТРИЧА

Рухаючись поглядом від Турецького мосту по лівому березі річки, одразу помітно, що спочатку берег пологий і лише пізніше поступово він піднімається, виростає, стає вищим, береги крутішають. Десь біля мосту з Старого міста на Польські фільварки, що біля укріплень нижньої Польської брами, скелі починають набувати рис звичного каньйону з берегами-стінами. Саме тут можна починати шукати перші сліди водоспадів і перший водоспад не забарився.

Водоспад №1. Неподалік колишнього пивзаводу, в одному місці скеля ніби прорізується яром на дві частини і саме по цій щілині стікає потічок, який потім падає у вигляді водоспаду. Ця ущелина схоже була слабким місцем неприступного каньйону, тому на ній помітна рукотворна стіна, що штучно створює цілісність каньйону. За деякими даними ця підмурівка є нічим іншим як одним з місць, які позначив ще Кипріян Томашевич, на славнозвісному гравюрі з планом міста 1672р. і підписав як «природні дефекти скали, штучно підправлені». Внизу цієї стіни для потічка створено арку, після якої він і падає на дно каньйону.

Водоспад (№1) з штучної підмурівки каньйону

Але рухаємось далі і вже біля наступного місточка, що біля порохових складів, маємо цілу серію водоспадів. Вони, очевидно, усі мають живлення з місцевих джерел, у припарковій зоні поблизу вул.Пушкінської. Джерела ці досить відомі кам’янчанам ще з радянських часів. Не так давно про загрозу їх знищення при будівництві новобудов над каньйоном навіть писалось у місцевій пресі кінця 90-х рр. Відомо мінімум два облагороджених джерела, які і зараз дають життя кільком струмкам, що добігаючи до краю каньйону падають цілою грядою водоспадів.

Водоспад №2 витікає від джерела і по ярку стікає до каньйону, падаючи поблизу розбитих сходів, що ховаються в ущелині каньйону і сходять до мосту коло порохових складів.

Водоспад (№2) що стікає з джерела у за будівлями вул.Пушкінська

Водоспад №3 стікає з іншого боку «тризубого» будинку, розтікаючись двома рукавами. А можливо це два водоспадики.

Водоспад №4. Цей взагалі спадає трьома потоками, перший з яких широкий і два вужчих трохи подалі. Взимку вони створюють гарний вигляд білих замерзлих потоків, хоча якщо це дійсно одне джерело, то навряд ці потоки усі повноводні і можливо деякі з них, чи навіть усі просто змочують скелю.

Водоспад №5 падає з скелі широкою смугою якраз напроти насосної станції на іншому березі Смотрича. На користь того, що це природне джерело, хоча б той факт, що витікає цей водоспад з паркової зони.


Водоспади (№3, №4 і №5) північно-західної стінки каньйону Старого міста

Водоспад №3, №4 і №5 створюють живописну мережу скельних потоків, які крім того що й самі часто спадають кількома рукавами, ще й знаходяться в безпосередній близькості один від одного.

Але є на північній стінці каньйону при переході в східну її частину, ще один водоспад, його видно від попередніх, але він дещо віддалений на схід.

Водоспад №6. Водоспад, що тече черговим ярком високих скель і падає з досить великої висоти нешироким струмочком. Наявність яру, по дні якого і течуть води майбутнього водоспаду, є свідченням природних процесів, тобто сумнівів, що це природне джерело, залишається дуже мало.


Водоспад (№6) з боку Поштового узвозу

Водоспад №6, поєднуючись з попередніми трьома, у зимовий період є чудовими декораціями для вигляду каньйону від Новопланівського мосту на північ, який дуже полюбляють фотографувати туристи через його стрімкість скель і мальовничий поворот річки.

Водоспад №7. Про нього уже згадувалось як про найвідоміший водоспад міста. Цей водоспад «біля оленя», мабуть всі знають, так як знаходиться він біля самої головної артерії входу у Старе місто – Новопланівського мосту. Якщо вірити краєзнавцю XIXст. Олександру Сементовському, то цей водоспад бере початок з джерел Гунських криниць.
Олень, оглядові майданчики з декоративними огорожами-балюстрадами, сходи, що петляють зигзагами, на яких час від часу то відкривається, то закривається чудовий вигляд на водоспад і оленя над ним – усе це створює неабияку мальовничість цього місця, надає йому деякої загадковості і романтичності.

Славнозвісний водоспад (№7) біля оленя
Тай сам вигляд водоспаду взимку зовсім не псує вигляд з Старого міста на «нове», а скоріше навпаки.

Панорама з Новопланівського мосту в північному напрямку. Видно водоспади №7 (справа), №6 (одинока смужечка), №5 (широка біла смуга), №4 (кілька білих плям поряд) та №3 (майже за поворотом)

А на південь від мосту водоспадів не спостерігається, принаймні постійно діючих, так як жоден водний потік не викарбувався білою смугою на скелі в зоні видимості. Але пройдемо далі.

Вигляд з Новопланівського мосту в південному напрямку

Водоспад №8. Ділянка каньйону на південь від Новопланівського мосту дуже бідна на водні потоки, складається враження, що їх ні по правобережному ні по лівобережному боці взагалі немає, хоча один все ж таки можна розгледіти. І знову ж таки, при цьогорічних умовах замерзання після сухої погоди, видає його в першу чергу ярок утворений водою, що також може свідчити про природне походження джерела. До речі цей ярок видно і на деяких планах міста.
А бере початок цей потік води приблизно за парком атракціонів і спадає тонкою смужкою, яку ледь можна розгледіти.

Ущелина в скелі видає розташування водоспаду №8

Водоспад №9. Далі водотоків не спостерігається досить довго і лише недалеко від містка з шлюзами можна знову виділити водоспад, струмок якого пробив собі шлях у вигляді ярку.
Потік водоспаду знову ж таки витікає з парку розрізаючи скелі яром і падає не дуже широким потоком. Очевидно живиться цей водоспад водами з озера ботанічного саду, а стікає орієнтовно навпроти Кравецької і Різницької башт

Ще один водоспад (№9) з глибокою долиною струмка

Водоспад №10. Мабуть найменший з виділених і спадає недалеко вниз по течії від мосту з шлюзами. Струмок навіть не утворив собі яру, але зверху немає нічого, що дозволило б засумніватись у природному походженні струмка.

Краєвид південніше мосту з шлюзами. Справа можна розгледіти водоспад №10

Цей водоспадик можна віднести до південно-східної частини каньйону, а взагалі південна стінка зовсім бідна на подібні утворення.
Щоправда один з водоспадів цієї частини вражає своєю красою.

Водоспад №11. Водоспад бере початок у парку на Руських фільварках з ще одного відомого природного джерела, а долина його утворена порогами, що розширяються до завершення. Це створює чудовий вигляд водоспаду, в якому вода, спадаючи каскадами по порогам сходинкам, врешті-решт добирається до краю каньйону і падає з досить великої висоти


Мальовничий водоспад (№11) з руськофільварецького джерела

Далі по аналогії з початком нашої подорожі, наближаючись до Турецького мосту, мис, на цей раз Руських фільварків, знижує свою висоту, скелі міліють і врешті-решт плавно сходять на низ. Хоча високі скелі зберігаються ще деякий час і заходять аж за Руську браму, проте слідів водоспадів там помічено не було.

КУДИ ТЕЧУТЬ СТРУМКИ?

Але тут відкрилась цікава особливість – кам’янецькі скельні водоспади мають виражену направленість з сходу на захід. Більшість пройдених водоспадів зовнішньої частини каньйону Старого міста течуть саме з східного боку з розширенням зони спадання на північний схід і південний схід. А от з заходу – жодного водоспаду. Випадковість… чи наслідок того, що з західного боку немає крутих скель отже немає й водоспадів, а джерела стікають непоміченими. Це змусило замислитись і продовжити пошуки уже по внутрішній частині каньйону, щоб виявити водоспади, струмки яких витікають з Старого міста і і перевірити чи підтвердиться ця закономірність. Для цього було здійснено ще одну подорож на початку січня.

ВОДОСПАДИ ПІВОСТРОВА (ПРАВОГО БЕРЕГА СМОТРИЧА)

Забігаючи трохи наперед скажу, що виявлена закономірність повністю підтвердилась. На ділянці від Польської брами по петлі каньйону і фактично до Руської брами не було виявлено жодного водоспаду, що спадав би з боку Старого міста. Натомість у східно-західному напрямку знову ж таки виявлено ряд водоспадів.

Водоспад №12. Якщо йти знову ж таки за течією то перший об’єкт, який можна назвати водоспадом, спостережливе око помітить біля «Башти на броді». Закинута башта завжди відзначалась високою вологістю всередині і її мури підточують води, які знаходяться зовсім неглибоко і навіть виходять на поверхню. Не можу стверджувати, що там струмить вода потоком, але на зимових фото чітко можна помітити сліди регулярного стоку.

Справа видно фрагмент водоспаду біля башти «Захаржевської», чи як вона ще відома – «Башти на броді»

Водоспад №13. Найдопитливішим кам’янчанам напевно відомо про «грот-колодязь», який знаходиться в середині садиби за адресою Кузнечна, 4 і дає воду фактично з-під стін кафедрального костелу св.Петра і Павла. Це джерело дійсно знаходиться в гроті, в якому можна знайти вимурувану криничку. Але ж ця вода має кудись діватись… От і маємо наступний водоспад, та ще й який… широкими потоками вода падає з скелі з різних рівнів утворюючи кількаярусні нагромадження бурульок взимку.

Водоспад (№13) з-під Петропавлівського костелу

Водоспад №14. Ще один водоспад внутрішньої стінки петлі знаходиться зовсім недалеко від попереднього. Водоспад менший і падає більш струнким потоком. Від нього відкривається чудовий вид на укріплення нижньої Польської брами

Краєвид на укріплення нижньої Польської брами. Справа водоспад (№14)

Далі, як зазначалось по внутрішній стінці петлі каньйону затишшя. Дзюрчання води стає чути лише біля Руської брами. Це стікає колись солоне джерело з вул.Тринітарської, з яким пов’язані історії з мінеральною водою лікаря Мартина Багіна на початку XIXст. Чи є це водоспад?.. Важко сказати, так як стікає вода хоч і по крутому схилу, але суттєвого різкого спаду, а тим більше з скелі тут немає. Тому в нашу класифікацію скельних водоспадів цей струмок не попадає.

Водоспад №15. А от водоспад, що падає вже біля самого Турецького мосту важко не помітити. Витікає він десь від закладу харчування вище, де є декорації з водоймами. Тому про походження водоспаду важко судити, але його наявність незаперечна.

Водоспад (№15) перед Турецьким мостом

Далі на нашому шляху міст, що знаменує завершення пошуків. До речі ця споруда містить ще один легендарний водоспад – це водоспад під мостом, який хоч і, можливо, сприймається як звичайна протока, але там вода падає з близько 2-метрової висоти, тому його цілком можна називати повноцінним водоспадом. Навіть на листівках поч.XXст. його підписували як «водопадъ подъ Турецькимъ мостомъ». Цей об’єкт і місцина біля нього овіяні легендами про скарби і чаклунів, що їх охороняють, а в народі цей водоспад називають «Круча». Але в контексті нашого дослідження його також не будемо відносити до скельних.


ВИПАДКОВІСТЬ ЧИ ЗАКОНОМІРНІСТЬ?

Таким чином усі водоспади в межах Старого міста дивовижно не хочуть текти на схід. Випадковість чи закономірність?.. Можливо це можна пояснити тим же, що і відоме явище крутіших західних берегів річок, які течуть в меридіональному напрямку, що пояснюється поступовим зміщенням русла річок в бік західного берега і більше підмивання його внаслідок обертання Землі… Або є якесь інше наукове пояснення… А можливо це лише випадковість для нашого міста, але ця випадковість дозволяє чудово показати усі водоспади на одному вигляді. І цей вигляд, між іншим вже давно облюбували картографи, які ще з давніх часів малювали місто «з-над замку». От і нам вдалось на зображенні старого міста в цьому ракурсі зобразити усі описані вище водоспади.

Орієнтовне розташування сучасних водоспадів на малюнку-схемі Старого міста. Номери відповідають нумерації в даній публікації. Стрілки вказують орієнтовну географічну направленість виходу води у водоспад

Отже маємо 11 водоспадів лівого берега Смотрича і 4 водоспади правого берега - всього 15 скельних водоспадів каньйону, про які ходить легенда, що це сльози не бажаючих йти у турецьке ярмо подолянок, які перетворились у джерела, що шумно стікають з високих скель і нагадують про біль і смуток тих часів, а за одно і про любов до рідної землі – нашого Поділля.

На цьому старовинному планы 1761року, дуже чітко позначено ярки в зовнішньому боці петлі каньйону. І вони фактично співпадають з сучасними водоспадами у ярах

матеріал з сайту: https://kampod.at.ua
Історія Кам'янця-Подільського